Новини

Втрати і біль щодня Це війна, і до цього не можна звикнути, і це вже колективні переживання для нас. І коли ця біда наближається надто близько: на сусідню вулицю, в сусідній будинок, стукається у двері до наших знайомих чи друзів, – ми стаємо надто вразливими та беззахисними, ми вже травмовані...

Наше бажання опинитися в завтрашньому дні, без війни, нестримне та болюче. І ми вже будуємо плани на майбутнє: як будемо жити, коли переможемо. Та поки ми живемо у війні, у кожного свій фронт. Ті, хто в тилу, мають стояти за спиною у наших військових і тримати цей стрій. А способів...

Інколи в громадських місцях чи від знайомих можна почути: «Як вже все набридло», «Чи буде цьому край?», «Сил вже немає». Звісно, всі ми люди, і почуття моральної втоми рано чи пізно приходить, і ми починаємо жаліти себе, перекладати відповідальність на інших, жити минулим, страждати в бездіяльності. Та це не найкращий...

Так хочеться прокинутись від цього страшного снуБезтурботно гуляти вулицями рідного міста, знову дивитися на мирне небо, без остраху водити дітей в дитячий садок, щоб всі члени родини були знову разомІ кожного вечора ми мріємо про одне і те ж: прокинутись в новий світлий день – День Перемоги. Мріємо і наближаємо...

Радіємо від того, що межі нашої допомоги розширюються на жителів з інших районів Запорізької області. 20.01.2023 року під нашою опікою – внутрішньо переміщене населення з Приморської громади Бердянського району, які належать до соціально незахищених категорій: люди з обмеженими можливостями, багатодітні сім’ї, одинокі батьки,вагітні жінки. Доступ до гуманітарної програми від ACTED...

Трагічні події останніх днів вже за гранню осмислення і як ніколи стають зрозумілими слова: Жити так, ніби ти помреш сьогодні І кожен новий день ми приймаємо як дарований Богом, а настанова «Завтрашній день не обіцяний нікому» – це вже наша сьогоденна практика. Та попри все ми щодня доводимо, що українці...